Теплоізоляційні плити зі спіненого полістиролу EPS

Теплоізоляційні плити зі спіненого полістиролу для захисту будівлі від холоду та спеки, забезпечують комфортну та здорову атмосферу в приміщеннях.

Опис: теплоізоляційні плити зі спіненого полістиролу EPS значно заощаджують кошти на оплату енергії для опалення та охолодження. Ізоляційні вироби з пінополістиролу EPS характеризуються малою вагою та високою міцністю. Стійкі до впливу комах та мікроорганізмів, не схильні до гниття, у воді не розчиняються, не набухають.

Застосування:
EPS 50: для утеплення конструкцій, де на утеплювач діють слабкі механічні навантаження, типові для каркасних стін та перекриттів, стінових та дахових багатошарових панелей, балконів, лоджій та інших конструкцій.
EPS 70: для утеплення конструкцій, де на утеплювач діють помірні механічні навантаження, типові для стінових та дахових сендвіч-панелей, суміщенні покриття, підлоги під стяжку, терас, балконів, лоджій, а також у промисловості та на транспорті, тощо.
EPS 100: для влаштування теплоізоляційного шару в конструкціях зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією, де на утеплювач діють значні механічні навантаження. В якості теплоізоляційного шару конструкцій перекриттів, покрівель, підлог (крім промислових) тощо.

Підготовка поверхні (згідно з ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013, ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016):
1) підготовлена для приклеювання утеплювача поверхня повинна бути міцною та однорідною за водопоглинанням, а також очищеною від пилу, бруду, мастил і будь-яких речовин, що знижують адгезію;
2) для забезпечення кращого зчеплення клейової суміші з поверхнею рекомендується застосовувати ґрунтівки ТМ Siltek відповідно до призначення.

Виконання робіт:
1) в залежності від нерівності поверхні клей на поверхню плити рекомендується наносити наступними способами:
– при нерівності поверхні до 3 мм на 1 м.п. – суцільно по всій поверхні плити теплоізоляційного матеріалу на відстані від 10 мм до 15 мм від краю. Клей наносять зубчастим шпателем;
– при нерівності поверхні від 3 до 10 мм на 1 м.п. – смугами шириною 100 мм (по периметру на відстані від 10 мм до 15 мм від краю та посередині кожної плити утеплювача). Смуги по периметру повинні мати розриви для запобігання утворенню повітряних пробок;
– при нерівності поверхні від 10 до 20 мм на 1 м.п. – окремими маяками (мазками через 15-20 см), діаметром приблизно 10-15 см, з розрахунку 6-8 маяків на плиту розміром 0,5×1 м;
2) для кращого зчеплення теплоізоляційних плит з поверхнею рекомендується застосувати поєднання смугового та маякового методу;
для забезпечення більш надійного функціонування системи теплоізоляції, рекомендується виконати додаткове кріплення теплоізоляційних плит до поверхні механічно фіксуючими елементами (не раніше, ніж через 48 годин після приклеювання). В умовах знижених температур (нижче +5 °С) механічну фіксацію виконувати не раніше 5 діб після приклеювання утеплювача;
3) роботи по влаштуванню та проектування систем теплоізоляції виконувати керуючись діючою нормативною документацією (ДСТУ Б В.2.6-36:2008, ДСТУ Б В.2.6-189:2013 тощо) та інструкціями щодо застосування матеріалів.

Зберігання:
1) плити повинні зберігатися складеними окремо за типами, марками і розмірами в штабелі у критих, сухих та прохолодних складських приміщеннях на відстані не менше 1 м від обігрівальних приладiв;
2) зберігання допускається під навісами, що захищають плити від дії атмосферних опадів і сонячного проміння. При зберіганні під навісом, плити повинні бути складені на підкладки, при цьому висота штабеля не повинна перевищувати 3 м;
3) температура місце зберігання не повинна перевищувати більше 60 °С;
4) забороняється зберігати біля будь-яких джерел займання: іскри, відкрите полум’я та під дією тривалого впливу сонячних променів;
5) плити не повинні контактувати з речовинами в яких наявні органічні розчинники та речовинами, що їх виділяють.

Увага:
1) температура поверхонь, що контактують з виробами з пінополістиролу, не повинна перевищувати 60 °С;
2) плити пінополістирольні можуть контактувати з цементом, гіпсом, вапном, розчинами солі, різного роду ґрунтовими водами, холодними асфальтовими емульсіями та бітумними емульсіями на основі води, руберойдом з асфальтовим покриттям, каустичною содою, рідкими добривами, милом та ін. речовинами, що не викликають деструкцію пінополістиролу;
3) пінополістирол стійкий до дії розчинів лугів (гідроксиду калію, вапна, аміаку), концентрованих та розбавлених кислот (соляної кислоти – 35%, азотної кислоти – 50% сірчаної кислоти – 95%);
4) плити пінополістирольні не повинні контактувати з речовинами, що можуть викликати деструкцію полістиролу, такими як: органічні розчинники (ацетон, бензол, оцтово-етиловий ефір, скипидар, розчинники фарб), спирти, насичені вуглеводні та нафтопродукти (бензин, гас, смоли та ін.), «холодні» бітумні клеї і мастики, які містять у своєму складі органічні розчинники. При контакті з вказаними речовинами пінополістирол може пошкодитись або повністю розчинитись.